ENUA

Новина

Peer-to-peer
8 Липня, 2026

Від ідеї до співпраці: як журналісти з України та Європи шукали нові підходи до висвітлення відновлення

Як розповідати світові про відновлення України так, щоб ці історії були почуті? Як налагоджувати міжнародну співпрацю між редакціями та знаходити нові теми для спільних проєктів? Саме над цими питаннями працювали 27 журналістів із десяти регіонів України та дев’яти європейських країн під час міжнародного семінару з посилення транскордонної медійної співпраці щодо відновлення України, який відбувся 24–27 червня у Луцьку.

Захід організувала організація RE:Cover Ukraine за підтримки taz Panter Foundation, Politiken Fonden, Волинського національного університету імені Лесі Українки та «Волинського прес-клубу».

Відкриваючи семінар, голова RE:Cover Ukraine Мортен Гансен наголосив, що його головна мета — створити простір для обміну досвідом і спільного пошуку нових журналістських підходів до висвітлення відновлення України.

«Ми з різних країн і працюємо в різних медіареаліях, але зібралися тут, щоб зрозуміти, як можемо допомогти відбудові України і як якісно розповідати про цей процес», — зазначив він.

Представниця taz Panter Foundation Барбара Ертель звернула увагу на ще один важливий виклик — поступове зменшення міжнародної уваги до війни в Україні.

«Сьогодні світ одночасно стикається з багатьма кризами, тому журналісти несуть особливу відповідальність за те, щоб Україна не зникала з міжнародного інформаційного порядку денного. Саме такі зустрічі допомагають українським журналістам бути почутими в європейських медіа», — наголосила вона.

Не лише професійний розвиток, а й турбота про себе

Семінар розпочався із сесії, присвяченої ментальному здоров’ю українських журналістів. Психологиня Інна Сузова поділилася практиками саморегуляції, вправами на заземлення та способами підтримки себе у стресових ситуаціях.

“Як ви зазвичай стресуєте? Доведіть це до абсурду. Пʼєте каву – уявіть, що випили пʼять чашок”. І це працює, адже в умовах війни журналісти щодня стикаються не лише з професійними викликами, а й із постійним емоційним навантаженням.

Як писати про відбудову України

Окремий блок семінару був присвячений висвітленню теми відновлення України.

Редакторка «Дзеркала тижня» Інна Ведернікова говорила про те, як змінюється роль медіа під час війни, чому важливо не втрачати критичний погляд навіть у складні часи та як журналістам знаходити баланс між підтримкою країни й виконанням своєї контрольної функції.

Вона нагадала, що на початку повномасштабного вторгнення багато редакцій свідомо уникали гострих тем, однак сьогодні журналістика повернулася до своєї ключової місії — контролювати владу та відстоювати суспільний інтерес.

Практичним продовженням цієї теми стала презентація цифрової екосистеми DREAM. Старший менеджер із підтримки даних Проєктного офісу DREAM, Open Contracting Partnership Андрій Газін продемонстрував, як журналісти можуть аналізувати проєкти відновлення, відстежувати їхнє фінансування, порівнювати пріоритети різних громад та знаходити теми для власних матеріалів.

Журналістка Адріана Гомолова також представила добірку європейських платформ, які допомагають відстежувати міжнародні тендери та фінансову допомогу Україні.

Журналістика рішень, фіксери та досвід Боснії

Учасники семінару обговорили й інші важливі аспекти сучасної журналістики.

Місцевий продюсер та член правління «Re:cover Ukraine» Артем Перфілов розповів про роль фіксерів у роботі міжнародних медіа. За його словами, саме вони допомагають іноземним журналістам орієнтуватися в українських реаліях, знаходити героїв та працювати безпечно.

«Як показує практика інших країн, фіксери зазвичай зникають, як закінчується війна. Проте я вірю, що ми зможемо зберегти цю професію, трохи трансформувавши її. До прикладу, враховуючи умови, у яких працюють фіксери, вони добре орієнтуються у безпекових питаннях і після закінчення війни можуть бути безпековими експертами і консультувати інших», — підсумував він.

Про журналістику рішень говорила заступниця голови RE:Cover Ukraine та сертифікована тренерка Solutions Journalism Network Ольга Вірста.

Вона наголосила, що матеріали про відновлення не мають бути лише позитивними історіями. Насамперед вони повинні пояснювати, які рішення реально працюють, для кого саме вони є ефективними та які результати мають.

Окремою подією стала зустріч із координатором проєктів Mediacentar Sarajevo Тариком Мочевичем, який поділився досвідом Боснії і Герцеґовини.

Він провів паралелі між двома війнами та наголосив, що журналістика відіграє ключову роль у збереженні пам’яті, документуванні воєнних злочинів і формуванні майбутнього суспільства.

«Саме журналісти допомогли зберегти докази, фотографії, відео й документи, які згодом використовувалися під час міжнародних судових процесів», — зазначив він.

Обмін досвідом і нові партнерства

Під час семінару учасники також відвідали редакцію Суспільне Луцьк, де ознайомилися з роботою новинної редакції, поспілкувалися з колегами та дізналися, як регіональна редакція працює в умовах повномасштабної війни.

Втім, головною частиною чотириденної зустрічі стала робота над майбутніми транскордонними журналістськими проєктами.

У змішаних міжнародних командах журналісти працювали над темами реконструкції України, прозорості відбудови, боротьби з корупцією, підтримки переселенців, екологічного відновлення, гуманітарної допомоги, протидії дезінформації та стійкості громад.

Наприкінці семінару кожна команда презентувала власну концепцію міжнародного журналістського проєкту. Найкращі з них отримають ґрантову підтримку для реалізації.

Чотири дні спільної роботи стали не лише можливістю здобути нові знання, а й простором для народження нових професійних контактів, ідей та партнерств. Саме такі міжнародні ініціативи допомагають журналістам спільно шукати відповіді на виклики сьогодення та розповідати світові про відновлення України мовою, зрозумілою різним країнам і суспільствам. 

Фото Анни Клочко

Попередня новина Наступна новина